Сайт 2017–2018

"Терміново. Помирає дитина!", – рідко який редактор ставиться негативно або відмовляє в проханні про публікацію чи сюжет, якщо стоїть питання життя та смерті. Принаймні я таких не пригадую.

Тут всяке серце здригнеться, і всі нормальні люди готові піти назустріч.

Однак така реакція – і це потрібно чітко окреслити – особиста воля окремих людей: журналістів, редакторів, керівників газет, журналів, новинних редакцій телеканалів.

Для ЗМІ такий контент здебільшого нецікавий, бо нецікавий аудиторії, можливо тому  самі журналісти неформально такі матеріали називають зневажливо "помогайки", "просишки" або "соціалка".

Тому і до перевірки такого роду прохань ставлення легковажне.

Менеджмент та співробітники знаходять в собі сили розміщувати благодійні матеріали, поступаючись. Це ніби такий власний внесок в добру справу, як милостиня. З одного боку, ніби добре, коли хоч так. А з іншого, таким відношенням журналісти наносять розвиткові цивілізованої благодійності величезну шкоду, просто гальмуючи його.

В Україні зареєстровано понад 12 тисяч благодійних організацій.

Лише кілька сотень з них ведуть відкриті публічні збори та звітують в податкову, перед донорами, ведуть сайти, сторінки в соцмережах та завжди швидко реагують на запити про витрати благодійних коштів.

Їх мало, але вони є. Це професійні фандрайзери, результатом роботи яких є гігантські обсяги: тисячі врятованих життів та щорічні мільйонні залучення на різноманітні цілі.

Надійні благодійні фонди із високим рівнем довіри можна знайти в цих переліках:

https://ubb.org.ua/ua/operators/

http://ufb.org.ua/rating/blago-list

Однак підопічні цих фондів рідко стають героями благодійних матеріалів, а якщо це і трапляється, то назви цих допоміжних організацій в текстах не фігурують.

Хоча вона юридично є провідниками, які забезпечують організацію допомоги від "а" до "я".

Найчастіше редактори проти згадування фонду, озвучуючи, як на мене, надзвичайно абсурдний аргумент. Мовляв, це реклама. Реклама, на якій ніхто не заробляє грошей, окрім хворої дитини.

Існує такий стійкий стереотип, що фонд – це щось таке, де витрачають гроші безконтрольно, перевірити це неможливо, а тому простіше "перекинути на приватну картку". Ось тут криється найбільша небезпека. Більшість ЗМІ піддаються закликам із соцмереж, не перевіряючи інформацію.

В ефір виходить неперевірена інформація та реклама особистої картки приватної особи.

Дивна логіка: рекламувати особисту картку – це нормально, а організацію, яка має регламентовану законом некомерційну діяльність – це злочин. Потім журналісти знімають та пишуть про шахрайство, яке самі ж і породжують.

Знаю випадки, коли зібрані завдяки публікаціям та сюжетам благодійні гроші витрачалися на ремонт у квартирі, бо батьки вирішили, що дитину вилікувати неможливо, а їм ще жити. Бувало, що лікування оплатила держава, а родина продовжувала збирати гроші про запас. Притягти приватну особу до відповідальності, якщо гроші витрачені не за призначенням неможливо.

А благодійні фонди зобов’язані щоквартально звітувати перед Податковою, Мін'юстом, банками, суспільством та благодійниками. Щороку зобов'язані проходити аудит.

В чому ж тоді роль ЗМІ?

Телеканал СТБ, де працюю я, 5 років тому зробив чіткі кроки в цьому питанні. Вирішили відмовитися від розміщення в сюжетах допомоги карток приватних осіб. Ці рахунки бачать мільйони людей – вони стають живцем для шахраїв, грабуються, а потім ані банк, ані медіа не може на це вплинути та захистити. Крім того, фізособа, на чию користь збирають кошти, непідконтрольна. Ми не знаємо, чи дійсно вона витратить зібрані після сюжету гроші на лікування, чи вони підуть на щось інше. Це питання довіри глядача, питання репутації.

За 5 років "Вікна", співпрацюючи з Українською біржею благодійності та фондами операторами-допомоги, зробили сотні сюжетів допомоги, що дозволили зібрати щонайменше 50 мільйонів благодійних гривень.

Хоча в основі – історії конкретних дітей, ми ставимо перед собою глобальніші цілі: не  просто допомогти зібрати гроші та допомогти умовним Каті, Вані чи Насті та врятувати їх. Це задача фондів та лікарів. Ми прагнемо зробити благодійність стилем життя українців, навчити об’єднуватися та показати результат цього об’єднання, а він вражає.

Тому коли бачу чергові повідомлення про те, чи інше шахрайство із благодійними коштами, що збиралися телеканалом/газетою на приватні картки, то не розумію, чому досі ці душевні поривання не перетворилися на більш-менш організовану діяльність з ефективним результатом.

Вже час всім зійтися на думці – благодійністю мають займатися фонди, а ЗМІ мають доброзичливо інформувати суспільство про їхню діяльність.

А розповідати слізну історію про долю кожної дитини, підкріплюючи карткою її батьків – це і для журналістики, і для благодійності шлях в нікуди.

Ірина Стороженко, журналістка "Вікна-новини", телеканал СТБ

Наше майбутнє у наших руках, інколи ми про це забуваємо і, самі того не розуміючи, завдаємо шкоди довкіллю. Не завжди потрібні гроші, щоб зробити світ навколо себе кращим, інколи потрібно зробити лише свідомий вибір і почати жити за новими правилами.

Для прикладу, ми використовуємо поліетиленовий пакет 20 хвилин, а розкладається він більше 100 років. Беручи одноразовий поліетиленовий пакет, ми отримуємо короткостроковий комфорт, але, водночас, скільки завдаємо шкоди?

- Щосекунди в світі використовується 160 000 поліетиленових пакетів. За рік - це 5 трильйонів пакетів, котрі б двічі покрили територію України, якщо їх розстелити.

- Менше 1% поліетиленових пакетів переробляється, решта потрапляє на сміттєзвалища, забруднює ґрунти, ліси, річки та моря.

- Кожен українець використовує близько 500 пакетів на рік. Натомість, у ЄС поставили за ціль використовувати до 90 штук на особу в рік.

- 1 млн. птахів та 100 тис. тварин щороку помирають від пакетів, плутаючи їх з їжею.Разом ми можемо зрушити ситуацію з місця!

Вітаємо усіх з Міжнародним днем родини. Хай у Вашій родині завжди панує гармонія, затишок та благополуччя

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ЦЬОГО ДНЯ

У 1989 році Асамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім'ї, за-для поглиблення розуміння питань родини, об'єднання можливостей усіх країн заради вирішення серйозних та важливих питань, пов'язаних з цим інститутом. Запровадження цього дня було викликане суто стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання нових підростаючих поколінь.

Тож, вже 20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім'ї, який відзначається щороку 15 травня, після Дня матері.

Родина як основний елемент суспільства була і залишається фундаментом людських цінностей, культури, історичної пам'яті, традицій, стабільності та розвитку. Завдяки сім'ї міцніє і розвивається країна, зростає добробут народу.

У всі часи за відношенням держави, а також за становищем родини в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім'ї і держави — необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім'ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона є джерелом любові, взаємоповаги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.

ЩОРОКУ ДЕНЬ СІМ'Ї ПРИСВЯЧЕНИЙ ПЕВНІЙ ТЕМАТИЦІ:

2018 рік — «Сім'я, та інклюзивні спільноти»,

2017 рік — «Сім'ї, освіта і добробут»,

2016 рік — «Сім'я, здоровий спосіб життя і стійке майбутнє»,

2015 рік — «Чоловіки відповідальні? Гендерна рівність і права дітей в сучасних родинах»,

2014 рік — «Значення родини для досягнення цілей розвитку: Міжнародний день сім'ї +20»,

2013 рік — «Розвиток соціальної інтеграції і солідарності поколінь»,

2012 рік — «Досягти рівноваги між роботою і сім'єю»,

2011 рік — «Боротьба з бідністю у сім'ях та соціальним відчуженням»,

2010 рік — «Вплив міграції на родини в усьому світі»,

2009 рік —  «Матері та сім'ї: виклики у світі, який змінюється»,

2008 рік — «Батьки і сім'ї: обов'язки та виклики»,

2007 рік — «Родини та інваліди»,

2006 рік — «Сім'ї, що змінюються: виклики та можливості»,

2005 рік — «Вплив ВІЛ та СНІДу на благополуччя родини».

Сьогодні майже 160 тис. українських дітей проживають в інтернатних закладах. Лише 8% з них мають статус для всиновлення. Виходячи з інтернатного закладу, 90% випускників не готові до самостійного життя. Часто вони потрапляють на дно соціуму і стають загрозою для інших. Статистика свідчить, що значний відсоток їхніх дітей також потрапляє в такі ж інституційні заклади.

Наставництво – це впорядковане професійне волонтерство, яке готують до впровадження у Рівному.

Завдяки державі та спонсорам незахищені діти мають продукти, одяг, дах над головою. Але в них немає того, що не купиш за гроші – БЛИЗЬКОЇ ЛЮДИНИ, яка може навчити елементарним навикам життя: приготувати їжу, вести бюджет, розпоряджатись власними коштами, оформляти документи, влаштуватись на роботу – це звичайні речі для нас і невідомі для дітей з інтернат них закладів.

Місток до реального життя – ось що потребують ці діти. Благодійна допомога, звичайно, дуже добре, але вона не замінитьповною мірою індивідуальної людської підтримки. Роль наставники – допомогти дітям відчути себе особистістю, визначити інтереси та здібності, допомогти у виборі професії, навчити справжнім життєвим цінностям, навчити робити обдумані вчинки, вирішувати повсякденні проблеми та мистецтву спілкування. Завдяки наставнику дитина отримує ШАНС на нову долю, а не ту, яка вготована по статистиці.

5.10.2016 року Президент підписав Закон про наставництво, що робить наставництво офіційною законною формою допомоги дитині в інтернатному закладі.

Наставництво – це ефективна допомога дітям-сиротам із інтернатних закладів для соціалізації та адаптації до самостійного життя.

Наставництво – це дружба між дорослим та підлітком, яка передбачає регулярні зустрічі.

Наставник - це людина, яка хоче стати другом для дитини-сироти чи позбавленої батьківського піклування, яка готова присвячувати їй свій час, ділитися знаннями, допомагати і підтримувати.

ЩОБ СТАТИ НАСТАВНИКОМ ПОТРІБНО:

1. Звернутися до найближчого до вас Центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді (ЦСССДМ) або в громадську організацію, яка реалізує наставництво за місцем вашого проживання.

2. Пройти інформаційну зустріч і консультацію з психологом.

3. Зібрати необхідний пакет документів:

- Заява;

- Копія паспорта;

- Довідка з МВС про несудимість;

- Медична довідка про стан здоров'я. Треба пройти лікарів: дерматовенеролога, психіатра, фтизіатра, терапевта, нарколога, а також здати аналіз крові (Реакція Вассермана та ВІЛ-інфікованість).

4. Пройти 4-х денний тренінг для наставників (з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя) і отримати висновок Обласного Центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді (ОЦСССДМ) про те, що ви можете здійснювати діяльність з наставництва.

5. Підписати тристоронній договір (за згодою дитини): наставник - ЦСССДМ - керівник дитячого закладу.

За детальною інформацією Ви можете звернутися в Рівненський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді (#РМЦСССДМ):

м. Рівне, вул. Шевченка, 45

(0362) 63-63-92, 26-17-82:

Щиро вітаємо усіх зі світлим святом ПАСХИ!

У цей недільний день хочемо побажати всім блага і добра.

Хай на душі буде завжди тепло і спокій, над головою буде мирне небо, а поруч -кохані та щасливі рідні і близькі люди.

Хай день прийдешній подарує розуміння і щастя. Бажаємо всім гармонії, сімейного затишку і щоб почуття світлої радості не покидало душу як можна довше.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Напередодні Світлого Воскресіння Христового жителі Клесівської територіальної громади Сарненського району отримали чергову допомогу.

Волондери МБФ Олександра Андріюка роздали продуктові набори родинам смт Клесів, які потребують допомоги та підтримки. У першу чергу видавалися набори багатодітним родинам, інвалідам, матерям одиночкам та переселенцям, а далі в порядку черги. Допомоги вистачило усім бажаючи, адже загальна сума гуманітарного вантажу перевищувала 91 тис.грн.

Це була друга за рахунком масштабна акція і як зазначає керівник Фонду  - не остання:

"Я дуже щасливий, що працівники та волонтери Фонду зуміли організувати і провести акцію до Великодня. Адже важливо, щоб у кожній родині був святковий настрій та позитивні емоції. Переконаний, що ці акції - це лише старт великої та напруженої роботи Фонду. Ми прагнемо допомагати ще більше, людям, які цього потребують. Я завжди кажу, що не потрібно чекати добра від інших, а варто самому його створювати, і тоді світ стане добрішим та кращим."

Акція відбулася за підтримки Київського благодійного фонду "Футбенк".

Потрапляючи в надзвичайні ситуації, люди поводяться по-різному. Це залежить від темпираменту людини, приміром, людина може поводитися в буденному житті як флегматик, але коли протрапляє в екстримальну ситуацію - проявляються справжні задатки і вона може проявити себе як істинний сангвінік (лідер, який може зібрати навколо себе людей і вивести у потрібному напрямку), або ж навпаки.

У надзвичайних ситуаціях, коли потрібно зробити глибокий вдих і видих та почати рухатися до виходу, дитина поводиться навпаки: найчастіше починає губитися і панікувати, що неприпустимо, адже втрачаються дорогоцінні хвилини, які можуть врятувати життя. Багатьох колись на уроках ОБЖД вчили як поводитися у тій чи нішій ситуації, користуватися противогазом чи надавати першу медичну допомогу. Розуміння важливості таких уроків приходить з часом, а в сучасній системі освіти до подібних занять серйозно не підходять. А даремно!

Тож, вашій увазі важливі правила поведінки, які батькі повинні розповісти своїй дитині, якщо та, раптом, потрапила в епіцентр пожежі.

1. МОКРИЙ ШАРФИК

Це перше правило виходу з палаючого або задимленого приміщення. Беремо будь-який одяг шарф, футболку, кофту, поділ спідниці. Якщо є пляшка з водою змочуємо одяг, якщо води немає - потрібно пісяти на одяг. І дихаємо через змочену тканину. Як це не дивно звучить, сеча набагато краще фільтрує дим і отруйні речовини, ніж вода.

Зазвичай діти сміються з цього, але погоджуються, що в надзвичайній ситуації, коли хочеш лишитися живим, це робити не соромно. До речі, цей настрій "не соромно" потрібно створити в діалозі і пояснити дитині всі ризики, якщо цього вчасно не зробити.

2. ПРИВЧАЙТЕ ДІТЕЙ ДО ГРИ "ЗНАЙДИ ВИХІД"

Ми ніколи не замислюємося над тим, як знайти вихід під час пожежі. А це можна виховати у дитині швидко та весело в ігровій формі. Привчаючи дитину дивитися на розпізнавальні знаки, ми самі навчимося звертати на це увагу і раціонально мислити. Тому заходячи у будь-яке приміщення, упродовж 2-3 тижнів, весело і моментально дивимось куди б ми бігли, якби раптом трапилася пожежа.

3. ВИХОДЬ З ПАНІКУЮЧОГО НАТОВПУ

У надзвичайних ситуаціях важливо вміти вийти з натомпу, адже він часом несе за собою не менші ризики для життя, ніж  пожежа. Тож, у цьому пункті є три важливі правила:

- йдемо лише в напрямку руху натовпу, не зупиняємося, навіть якщо рідні залишилися позаду. Ви зустрінетеся після того, як вийдите назовні.

- акуратно оминаємо гострі кути, стовпи і будь-які зустрічні перешкоди. Для цього потрібно уважно дивитися вперед і навколо, йти схрестивши руки перед собою і виставивши лікті трішки вперед і триматися руками за плечі. У такому випадку, якщо вас притисне натовп, ви зможете дихати.

- якщо впали: ніяких "згрупуватися". У вас є три секунди, щоб піднятися за всяку ціну. Для цього чиплятися "мертвою хваткою" за ноги, джинси тощо людини яка попереду і подібно мавпі підніматися на ноги. Пам'ятаємо, що людина попереду не буде рада такій поведінці, тому треба діяти швидко, акуратно та з розумінням.

ХАЙ ВАМ НІКОЛИ НЕ ЗНАДОБИТЬСЯ ЦЯ ІНФОРМАЦІЯ! АЛЕ ЗНАТИ ЇЇ ПОТРІБНО КОЖНОМУ!

Національний конкурс "Благодійна Україні", засновником якої є Асоціація благодійників України - це загальнонаціональний проект з відзначення кращих волонтерів, меценатів країни та найефективніші доброчинні ініціативи.

Мета конкурсу - розвиток благодійності в українському суспільному просторі.

До участі запрошують представників громадськості, закладів гуманітарної та соціальної сфери, отримувачів благодійної допомоги та безпосередньо благодійників, волонтерів та меценатів. За підсумком конкурсу кращі доброчинні ініціативи відзначають унікальною нагородою - "Ангелом добра".

Термін подачі заявок для участі у Національному конкурсі "Благодійна Україна - 2017" до 15 лютого 2018 року.

Детальну інформацію можна отримати на сайті Оргкомітету конкурсу www.blagoukraine.org.

Контактна особа: відповідальний директор Асоціації благодійників України Лобко Оксана, конт.тел. 067 16 404 11

За матеріалами прес-служби РОДА

Двох українок - волонтерку Яну Зінкевич та письменницю Оксану Забужко нагородили відзнакою Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

Церемонія нагородження відбулася у суботу, 27 січня 2018 року, у греко-католицькому соборі Святої Софії в Римі. Відзнаки вручили лише п'ятьом людям, добрі справи яких відомі світові. Українки Яна Зінкевич та Оксана Забужко отримали нагороди за життєвий приклад жертовності і гуманізму та задля порозуміння між народами.

Також нагороду отримали німецький філантроп Бригіта Вебер, яка останні 20 років присвячує життя допомозі українським дітям та інвалідам, американський історик Тімоті Девід Снайдер "за те, що відкриває світові правду про українську історію" та польський дипломат Ян Томбінський "за вірну працю задля утвердження демократії в Україні та Європі".

Омелян Ковч був простим українським греко-католицьким священником, який став праведником народів світу. Під час німецької окупації Галичини він врятував більш як півтисячі людей. Однак у 42-му Омеляна Ковча арештували, а пізніше відправили до концтабору "Майданек", де він і помер.

Нагадаємо, Комітет із вшанування пам'яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча біло засновано у 2010 році. Його Почесним головою був Кардинал Любомир Гузар. Діяльність комітету здійснюється під патронатом глави Української греко-католицької церкви Блаженнішого Святослава Шевчука. ВІдзнаку імені Омеляна Ковча щорічно вручають за особистий життєвий внесок приклад жертовності та гуманізму, героїчні вчинки у служінні людині та задля примирення і порозуміння між народами.

Економічні реформи Уряду, ріст цін комуналку та інфляція в 11% відчутно вплинули на добробут українців. За даними ООН, 9% населення України потребує гуманітарної допомоги.

У зв'язку з цим Директор Міжнародного благодійного фонду Олександра Андріюка (далі МБФ) спільно з Головою Київського благодійного фонду "Фудбенд" Володимиром Івановим, в рамках програми адресної допомоги організували благодійну акцію до Різдва Христового. Це була перша масштабна акція МБФ Олександра Андріюка. За два тижні було зібрано матеріальні цінності, основну частину яких склали продукти харчування.

"Завдяки підтримці Володимира Віталійовича Іванова, з Києва нам оперативно передали товари побутової хімії і продукти харчування загальною вартість 58 861 грн., - розповідає Директор МБФ Олександр Андріюк, - на місці було прийнято рішення розділити всю гуманітарну допомогу на дві частини. Перша була передана комунальним закладам і садочкам Сарненського району, а друга - нужденним жителям смт Клесів."

Напередодні Різдва волонтери МБФ Олександра Андріюка роздали продуктові набори понад 350 сім'ям, які потребували підтримки та турботи. Допомогу надавали багатодітним родинам, інвалідам, учасникам Великої Вітчизняної війни та переселенцям.

У свою чергу, комунальним закладам Клесівської ОТГ було передано побутову хімію на суму понад 12 тис.грн. Гуманітарну допомогу від МБФ Олександра Андріюка отримали п'ять дитячих садків і стільки ж комунальних закладів, серед яких:

Зауважимо, вся продукція, яка передавалася людям та закладам, відповідає чинним та території України стандартам, санітарним та епідеміологічним нормам і підтверджена відповідними документами.

Щиро вітаємо всіх з Новим 2018 роком та Різдвом Христовим!